Зміни для комунальних ТРК, новації співрегулювання та фінансування закону “Про медіа”: що варто врахувати.

Ми продовжуємо публікувати роз’яснення про нюанси функціонування та новації, яких варто очікувати медіаринку після набуття чинності ухваленого закону «Про медіа», про що розробники закону розповіли під час онлайн-зустрічі, організованої ГО «Платформа прав людини».

Переваги закону та як брак бюджетних коштів вплине на його імплементацію

Олександр Бурмагін, член Нацради з питань телебачення та радіомовлення, та один з розробників Закону, називає шість ключових новацій, які, на його думку, є найціннішими в законі «Про медіа».

·        «Конвергенція». Бо у світі давно почався процес зближення різних медіа, медіа почали застосовувати конвергентні технології і відповідно в усьому світі почало змінюватись регулювання, коли світові регулятори починають мати конвергентний характер.

·         «Недискримінація». Завдяки цьому закону контентні обмеження будуть стосуватись всіх типів і видів медіа. Бо це неправильно, якщо одні медіа знаходяться в полі зору регулятора, а інші існують поза регулюванням ( наприклад, в аспекті мови ворожнечі).

·        «Співрегулювання». Бо інститут співрегулювання дозволяє співпрацю індустрії та регулятора і спільне прописання певних обмежень та правил гри.

·         «Директива ЄС «Про аудіовізуальні послуги». Бо закон втілює вимоги до України, як країни з статусом кандидата на вступ до ЄС. Так, ще треба ухвалити закон про рекламу. Так, мало ухвалити закон, аби «отримати галочку» про виконання цього пункту, треба його ще адекватно імплементувати, бо ЄС ще десь півроку буде моніторити практику реалізації закону і лише тоді винесе рішення, чи виконані вимоги в цій частині.

·        «Інформаційна безпека». Бо логіка закону передбачає ефективні дії і механізми протидії державі-окупанту.

·        «Цифровізація». Бо запровадження е-кабінету зробить комунікацію між регуляторм та суб’єктами ринку швидкою, сучасною, простою і досить оперативною.

Однак, Олександр Бурмагін наголошує на тому, що багато аспектів, які прописані в законі і мають реалізовуватись за певним графіком, можуть бути втілені інакше або пізніше через брак фінансування.

«В змінах закону «Про державний бюджет» пропонують зупинити дію всіх норм закону «Про медіа», які передбачають фінансування. Це не лише зарплати працівникам регулятора, а фінансування реєстру, створення е-кабінету тощо. Якщо ці зміни ухвалять, то ми або будемо шукати зовнішнє фінансування, або користатись іншими інструментами, які були і до закону «Про медіа», – каже Олександр Бурмагін.

Читайте також:  Чого очікувати онлайн-медіа від нового закону «Про медіа»: роз’яснення медіаюристів.

До прикладу, залежним від перспектив фінансування буде також і вибір механізму здійснення моніторингу онлайн-медіа регулятором. Бо існує два шляхи – пасивний і активний. Пасивний передбачає виключно реакцію на звернення та скарги, що є простішим і дешевшим. Активний вимагатиме застосування певного програмного забезпечення, для якого треба написати технічне завдання, провести процес закупівлі, що передбачатиме витрати на створення і обслуговування ПЗ. Усе ПЗ сьогодні містить елементи штучного інтелекту, тому це, очевидно, недешевий продукт.

Як створюється орган спільного регулювання?

Юристка, виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова вважає, що органи спільного регулювання цілком реально створити до кінця 2024 року. Цей процес, згідно з схемою імплементації Закону, розпочнеться після 30 вересня 2023 року після звернення одного чи декількох ініціаторів або ініціативної групи (ініціативних груп) до Національної ради.

Після такого звернення протягом 10 днів регулятор має ухвалити рішення про початок прийняття заяв на участь у робочій групі з організації та проведення установчих загальних зборів та затвердження проєкту статуту. Щоб взяти участь в роботі такої групи в учасників ринку є 30 днів.

Тоді має відбутись зустріч представників всіх медіа, які подали заяви, та обрання шляхом рейтингового голосування робочої групи у складі 12 осіб.

«Склад комісії виглядатиме так. Для аудіовізуальної та аудіальної сфер: 4 особи від ліцензіатів загальнонаціональної територіальної категорії, 1 особа від реєстрантів загальнонаціональної територіальної категорії, 5 осіб від суб’єктів регіональної та місцевої територіальних категорій (щонайменше 2 обов’язково представники місцевої категорії), 2 особи від аудіовізуальних / аудіальних медіа-сервісів», – пояснює Катерина М’яснікова.

І регулюватись робота органу спільного регулювання буде статутом, який має бути затвердженим Нацрадою не пізніше, ніж за три місяці з дня проведення першого засідання робочої групи. Усю роботу по створенню і старту роботи органу співрегулювання координує регулятор (забезпечує організацію рейтингового голосування та його оформлення, зокрема складає протокол, координує діяльність  робочих груп, в тому числі надає приміщення для засідань, оприлюднює рішення груп на сайті).

Публічні аудіовізуальні медіа: чого варто очікувати

Публічні аудіовізуальні медіа – це те, що раніше було комунальними телерадіокомпаніями, які функціонували при місцевих радах. Вони мають перетворитись на «публічні аудіовізуальні медіа» (тобто внести зміни в ліцензію, за чим буде стежити регулятор) або припинити існування. Фактично ці медіа мають стати незалежними, бо місцеві органи влади після закінчення строку реорганізації комунальних медіа мають права володіти лише офіційними виданнями, що не є медіа (не створюють редакційних матеріалів). Це все має завершитись найпізніше через півроку після завершення дії воєнного стану. Такий термін обумовлений турботою про медіа, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або недалеко від зони бойових дій. Однак ніщо не заважає медіа, які працюють в спокійному звичному режимі, провести цю реорганізацію в будь-який день з моменту набуття чинності закону «Про медіа» (з 31 березня 2023 року).

Читайте також: Коли запрацює закон «Про медіа» та чого чекати медіаринку: роз’яснення від розробників закону

Однією з новел закону є необхідність створити наглядову раду для публічних аудіовізуальних медіа. Важливо, що до неї не може входити хтось з колективу організації і створюються вони незалежно від розміру колективу або тривалості мовлення. Така рада має збиратись 1-2 рази на рік і визначати, як мовлення медіа зробити максимально релевантним до інтересів громади (наприклад, розширити кількість аналітичних програм, аби збільшити кількість оригінального продукту абощо).

Максимальна кількість членів наглядової ради – 9 чоловік, з них 4 представника місцевої ради та 5 представників громадських організацій. Якщо місцева рада чинитиме опір тому, аби надати своїх представників до участі в раді, то це питання має бути відображене в статуті.

«Щодо програмної політики, то завжди виникає багато пересторог щодо обсягів власного мовлення. Але я хочу наголосити, що обсяг власних програм не означає, що вони мають бути оригінальними. Ви можете повторювати в ефірі документальні фільми чи аналітичні програми, якщо вони вироблені вами. Суто по закону фільм про видатного поета вашого міста можна показувати щодня, хоча для вашої аудиторії це навряд буде цікаво», – каже Катерина М’яснікова.

Згідно зі статтею 30 Закону «Про медіа» програмна концепція мовлення місцевих публічних аудіовізуальних медіа має містити зобов’язання щодо мінімальних обсягів поширення:

1) програм місцевих або регіональних новин – інформації про поточні події відповідної громади (громад) або відповідної області чи регіону;

2) дискусій щодо соціально-економічного та культурного розвитку громад або областей чи регіонів;

3) програм, що містять інформацію, важливу для громади області чи регіону (освітню, культурологічну, політичну, історичну тощо), присвячених висвітленню проблем громади або просуванню її інтересів. Обсяг таких програм у проміжках часу між 6 годиною та 23 годиною має становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення.

Крім того, ці медіа зобов’язані здійснювати трансляції пленарних засідань сесій органів місцевого самоврядування громади у прямому ефірі або в записі без скорочень та коментарів у проміжках часу між 6 годиною та 23 годиною. Якщо з різних причин неможливо зробити цю трансляцію безперервною, то можна частинами, лиш би не переривати коментарів та виступів спікерів. При цьому влада має гарантувати доступ до засідань для таких медіа.

***

 Закон «Про медіа» потребує не лише багаторічної імплементації, але і ґрунтовної роз’яснювальної роботи, тож ми ще неодноразово будемо публікувати роз’яснення та коментарі від експертів щодо новацій та змін, які цей законодавчий акт принесе у правила гри на українському медіаринку. Залишайтесь з нами!

Отримати юридичну допомогу

Ваше звернення прийнято і буде оброблено протягом 24 годин. Всього найкращого!

ID Вашої заявки:

Перевірити статус можна за посиланням

* щоб додати кілька файлів - виділіть їх всі разом і натисніть додати (відкрити). По одному файли не прикріпляються!
* обов'язково прикріпіть документи, якщо справа - захист в суді або допублікаційна експертиза Натиснувши кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку своїх персональних даних