Захист честі і гідності: аналіз на основі кейсів судової практики

У яких випадках доречно відстоювати право на честь і гідність у суді та якою є судова практика в таких справах? Які необхідні аспекти мусять бути присутні при апеляції до захисту власної честі і гідності? Чи можна судитись щодо захисту репутації іншої особи? Про різні нюанси, що стосуються правового захисту честі та гідності у суді, розповідав під час онлайн-зустрічі з медіаюристами, організованої ГО «Платформа прав людини», адвокат та медіаюрист Євген Воробйов. 

З юридичної точки зору, людина має право на захист честі і гідності, але є безліч нюансів, які суттєво ускладнюють цей процес. Основна дискусія переважно розгортається щодо того, «образили» фактами ( «недостовірна інформація») чи оціночними судженнями. Якщо це оціночні судження – що ж, прикро, але в правовій площині за них не покараєш.

Ч. 1 ст. 277 ЦК України говорить, що «Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації».

Ст. 30 ЗУ «Про інформацію» говорить, що «ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень».

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є «висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири)». Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Однак і якщо ви певні, що проти вас поширили недостовірну інформацію фактажного характеру, шанси на перемогу у суді є лише у випадку наявності низки факторів водночас. Юридична підстава для цього – п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», яка ухвалює, що «при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на  увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: 

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб (публікація в масмедіа, розповідь телефоном, розміщення на бігборді тощо); 

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача (не коханки чи сестри, чи світлого образу керівника або президента, не збірного образу підприємства чи українського народу); 

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності (фактів, які неправдиві, і які можна фактично оспорити, довести їхню неправдивість; не оціночні судження); 

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право ( треба довести, що від цього була шкода – депресія, втрата можливості заробляти гроші, втрата потенційного партнерства тощо)».

Погляньмо тепер, якими аргументами керувались суди у розгляді справ такого штибу. Спойлер: головне – довести, що висловлювання є фактами, а не оціночними судженнями.

«Завдяки гречці став мером»

У Постанові Верховного Суду від 21.09.2022  № 761/20713/19 розглядали скаргу претендента на посаду мера Києва, діяльність якого і його команди дискредитували начебто. Зокрема, «шкоди завдала» фраза про те, що він «прославился массовым подкупом пенсионеров еще в середине 2000-х, и благодаря раздаче гречки дважды становился мэром». Однак суд вирішив, що така фраза є оціночним судженням. Поапелював до низки рішень ЄСПЛ, в яких Європейський суд з прав людини підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 

  • факти, що вважаються загальновідомими; 
  • підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 
  • посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав. 

Тож суд у цій справі постановив, що «висловлювання за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб`єктивної думки особи щодо зазначених в них обставин, тому не є недостовірною інформацією. Аналіз змісту оспорюваної інформації в публікації свідчить про відсутність твердження про конкретні факти і вказує на те, що по суті в ньому викладені оціночні судження особи. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають».

«Аферисти»: образа чи провокаційна заява? 

У Постанові Верховного Суду від 28.09.2022 № 369/11909/20 розглядали справу щодо фрази, яка начебо називала організацію «аферистами». Звучала вона наступним чином: «Якщо про вас пишуть аферисти з НЕприбуткової організації «Стоп корупції», то знайте, що вас замовили. І на вашій дискредитації заробляють керівники даної організації ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( ОСОБА_8».

«У вказаному фрагменті автор використовує вислів «аферисти», що зумовлює поширення інформації про цю організацію як шахрайську, аферистичну. Однак, ця організація здійснює свою діяльність виключно згідно зі своїм Статутом, в якому вказані мета та напрямки її діяльності. Отже, вказана інформація є недостовірною», – апелювали у позові до суду.

Однак суд знову апелював до того, що «оціночні судження, думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики».

Верховний Суд визнав, що опублікована відповідачем інформація містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані, оскільки вона є оцінкою дій і не містить ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Далі була лінгвістична оцінка вжитої термінології: «При цьому шахрай – це той, котрий дурить інших, зловживаючи їх довірою, в корисливих цілях; аферист, пройдисвіт, злодій, ошуканець, обманщик, проноза, пройда, крутій, брехун, людина, нечиста на руку. Застосування у спірній статті слова «шахрай» не можна розцінювати як звинувачення позивача у кримінальному правопорушенні, оскільки таке слово може носити склад провокативного забарвлення і може мати різні поняття щодо діяльності особи».

Рішення суду було таким же, як і в попередньому кейсі: оціночне судження, отже, позов відхилено.

«Украв 5,5 мільярдів»

А от коли мова зайшла про реальні цифри фі факти, то суд ухвалив рішення на користь позивача. Такою була Постанова Верховного Суду від 04.05.2022 № 757/58351/19-ц, яка стосувалась фрази, сказаної під час 16-го економічного форуму «Ялтинська європейська стратегія» старшим науковим співробітником неурядової організації Atlantic Council, яка переважно займається міжнародними відносинами, стосовно одного з бізнесменів.

Тож це був випадок, коли щодо особи публічно висловили заяву, яка містить пряме або опосередковане звинувачення у вчиненні злочину, що не підтверджено перевіреними фактами. З точки зору Верховного Суду, це тягне за собою порушення статті 8 Конвенції.

«Проаналізувавши зміст висловлювань, які є предметом розгляду в цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в таких висловлюваннях міститься інформація про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень (зокрема, фраза «украл пять с половиной миллиардов долларов»), яку можна перевірити на предмет її дійсності», – зазначили у Постанові, визнавши обґрунтованість претензій позивача.

Публікація створена в межах проєкту “Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях” за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine.

Отримати юридичну допомогу

Ваше звернення прийнято і буде оброблено протягом 24 годин. Всього найкращого!

ID Вашої заявки:

Перевірити статус можна за посиланням

* щоб додати кілька файлів - виділіть їх всі разом і натисніть додати (відкрити). По одному файли не прикріпляються!
* обов'язково прикріпіть документи, якщо справа - захист в суді або допублікаційна експертиза Натиснувши кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку своїх персональних даних