У серпні 2020 року експерти громадської організації «Платформа прав людини» зафіксували18 порушень цифрових прав українців, 17 з яких мали індивідуальний характер і один – загальний, а також 21 факт потенційних порушень цифрових прав.

Фальшиві акаунти в соціальних мережах, фішинг, дезінформація, залякування медійників, злами сторінок, блокування сайтів… Події останніх років свідчать про масові порушення цифрових прав в Україні, які залишаються без належної уваги.

І поки законопроєкт «Про медіа», що мав би регулювати вищезгадані проблеми, знаходиться на паузі, пропонуємо ознайомитись із моніторингом ГО «Платформа прав людини» щодо порушень прав людини онлайн за серпень 2020 року. Проєкт реалізується за підтримки CounterpartInternational і включає як відстеження порушень, так і їх юридичний аналіз. 

У своєму звіті Платформа прав людини зібрала дані щодо порушення цифрових прав загального та індивідуального характеру, а також виокремила потенційні загрози для свободи слова та права на приватність в Інтернеті в Україні. Розглянемо їх детально.

У серпні 2020 року організація зафіксувала один факт порушення прав загального характеру. Мова йде про обмеження доступу до Інтернету, яке стосується 240 веб-ресурсів. Офіційний вид санкцій по відношенню до сайтів було сформульовано як «заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет» до тих чи інших російських веб- ресурсів, хоча такого виду санкцій Закон України «Про санкції» не містить.

Протягом місяця експертами було зафіксовано 17 порушень цифрових прав індивідуального характеру, з яких 15 стосувалися свободи вираження поглядів у цифровому середовищі. 

Найбільше (сім) порушень стосувалися тиску на громадських активістів, журналістів та блогерів. Серед них: заява журналіста-розслідувач програми «Схеми» (проект «Радіо Свобода») Михайла Ткача про виявлення вдома ознак прослуховуючого пристрою; підпал автомобіля програми «Схеми»; внесення персональних даних журналіста-розслідувача програми «Наші гроші» Дениса Бігуса до бази сайту «Миротворець»; звернення головреда видання «Преступности.НЕТ» Анатолія Чубаченкодо Президента Українищодо тиску та переслідування з боку СБУ Миколаївської області; облиття невідомою рідиною автівки журналіста черкаського інтернет-видання «Про все» Олександра Носенка; поява дискредитаційних матеріалів на інтернет-ресурсах так званої «ЛНР» про співзасновницю благодійного фонду «Восток SOS» Олександру Дворецьку, а також заява журналісткиTexty.org.ua Любові Величко про демонстративне стеження за нею.

Крім того, експертами ППЛ виявлено три факти порушення цифрових прав, які пов’язані з втручанням у право на свободу вираження онлайн. Мова йде про рішення Личаківського районного суду м. Львів щодо публікації у Facebook про підтримку мера Черкас щодо скасування карантину; Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, який оштрафував людину, не здійснивши правову оцінку повідомлення на предмет його достовірності; а також постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, який не навів у рішенні тексти публікацій, за поширення яких особа була визнана винною, а також не проаналізував дописи на предмет достовірності.

Разом з тим, ППЛ зазначає, що кількість судових рішень у справах про поширювання неправдивих чуток (стаття 1731 КУпАП) в мережі Інтернет продовжує зменшуватись, порівняно з попередніми місяцями. Загалом, у серпні 2020 року експертами організації проаналізовано 10 відповідних постанов, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Практично всі вони традиційно стосувались питань, пов’язаних із Covid-19. 

Ще два випадки стосувалися спростування та видалення недостовірної інформації без врахування європейських стандартів у галузі свободи слова (Іршавський районний суд Закарпатської області та Дніпропетровський апеляційний суд).

Також увійшли до моніторингу: відмова Нацполіції інтернет-виданню «Четверта влада» у доступі до інформації щодо ситуації із розслідуванням ДТП дворічної давності, скоєного рівненською слідчою; перешкоджання редактору інтернет-порталу «Гвозди» Богдану Василенко потрапити на сесію міської ради; та неефективне розслідування обставин перешкоджання законній професійній діяльності журналіста – директорки видання «Заборона медіа».

Окрім вищезгаданих порушень цифрових прав індивідуального характеру, експерти «Платформи прав людини» зафіксували два порушення права на приватне життя та захист даних. Один кейс стосувався публікації колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова, який у своєму Telegram-каналі опублікувавфотографію посвідчення, яку нібито знайшли під час обшуку у справі підпалу автівки програми «Схеми». Друге порушення стосувалося незаконного поширеннявTelegram персональних даних 6 907 українських військовослужбовців (зокрема, інформацію про ПІБ, номери військових частин та дати самовільного залишення військових частин).

Автори дослідження також виявили вісім потенційних загроз для свободи слова та права на приватність в Інтернеті в Україні, про які свідчить 21 факт потенційних порушень цифрових прав, виявлених під час моніторингу.

Найбільше порушень стосувалися поширення фейків. Експерти у серпні зафіксували шість таких кейсів. Наприклад, один із них – поширення низкою ЗМІ фейкової інформації про те, що опозиційна кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська дала в КДБ свідчення проти членів свого штабу. Як пише MediaSapiens, цю новину опублікували УНІАН, «Українська правда», НВ, Gazeta.ua та інші.  

На другому місці за кількістю порушень – збір персональних даних користувачів. Експерти організації зафіксували чотири таких порушення. Також було виявлено три випадки збою в роботі веб-сайтів, три інтернет-шахрайства та дві атаки на веб-ресурси.

Окрім цього, моніторинг ППЛ також виявив функціонування небезпечного програмного забезпечення Drovorub, створеного Росією для комп’ютерів з операційною системою Linuх; витік персональних даних 235 млн користувачів Instagram, YouTube і TikTok та зломхакерами кілька каналів на YouTube, які мають понад 50 тис. підписників.

Тож, моніторинг порушень цифрових прав в Україні в серпні 2020 року дозволив виявити один факт порушення цифрових прав загального характеру, 17 фактів порушення цифрових прав індивідуального характеру та вісім потенційних загроз для свободи слова та права на приватність в Інтернеті в Україні.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ

Залишити свій коментар

*

*

Отримати юридичну допомогу

Ваше звернення прийнято і буде оброблено протягом 24 годин. Всього найкращого!

ID Вашої заявки:

Перевірити статус можна за посиланням

* щоб додати кілька файлів - виділіть їх всі разом і натисніть додати (відкрити). По одному файли не прикріпляються!
* обов'язково прикріпіть документи, якщо справа - захист в суді або допублікаційна експертиза Натиснувши кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку своїх персональних даних