Блокування сайтів і таємні критерії: чому СБУ уникає пояснень про підстави блокування сайтів

Коли українські громадські організації, об’єднані в коаліцію «За вільний інтернет», вирішили з’ясувати, якими є підстави блокування сайтів в Україні, то отримали відповідь, що навіть критерії, на основі яких прийнято рішення РНБО про блокування сайтів, є таємними.

Два роки тому Україна запровадила інтернет-блокування сайтів: у травні 2017 року президент України Петро Порошенко видав указ 133/2017 про запровадження економічних та інших обмежувальних заходів проти 1228 фізичних та 468 юридичних осіб. Нині Президентом введено в дію ще два рішення РНБО про санкції (№ 126/2018, № 82/2019), які, зокрема, містять «заборону інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів».

До санкційного списку потрапили соціальні мережі «Вконтакте» та «Однокласники», інтернет-сервіси Яндекс та Mail.ru, компанія 1С, виробники антивірусного програмного забезпечення «Касперський» та Dr. Web.

Пояснюючи заборону російських сайтів, представники влади називали одразу кілька причин.

Це передовсім економічні санкції, які мали б залишити росіян без доходів від реклами в Україні і зменшити прибутки держави-агресора.

Ще одна причина блокування, на якій наполягала саме СБУ – російська пропаганда.

І третій аргумент – інформаційна безпека й захист даних українських користувачів, адже законодавство Росії дозволяє Федеральній службі безпеки отримувати всі дані про користувачів російських сайтів.

Громадські організації в Україні та міжнародні правозахисні організації такі як Freedom House в Україні, Human Rights Watch та «Репортери без кордонів» санкцію щодо блокувань оцінили як надмірну й жорстко розкритикували рішення президента про заборону російських сайтів, акцентуючи на правах користувачів та обмеженні свободи слова.

Проте медіаспільноту хвилювали не лише недемократичність санкцій, а й те, що критерії їх застосування є абсолютно непрозорими.

«Підстави та результати обмежень інтернету в Україні зараз є повністю втаємниченими. Існуючий механізм блокування сайтів є, очевидно, непрозорим та порушує українське законодавство та міжнародні стандарти прав людини. Такі обмеження можуть бути запроваджені лише за рішенням суду та за наявності обґрунтованих підстав», —  переконана координаторка Коаліції «За вільний інтернет», голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Ірина Чулівська.

Щоб з’ясувати саме критерії блокування сайтів активістка Надія Бабинська направила до РНБО запит, у якому просила надати копії документів, які містять пропозиції щодо застосування такого виду санкцій як «заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів», що були винесені на розгляд РНБО відповідними органами влади.

За цим формулюванням малися на увазі пропозиції, надані до РНБО Службою безпеки. Адже саме СБУ готує відповідне подання на розгляд Ради безпеки – Рада лише розглядає його й приймає рішення, яке далі затверджується Указом Президента.

Власне, РНБО і відповіла на запит: відповідне рішення було ухвалене на підставі пропозицій Служби Безпеки України щодо застосування такого виду санкцій, як «заборона інтернет-провайдером надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів».

А відтак, на думку РНБО, логічним є переслати й запит до СБУ: хай самі відповідають.

І СБУ відповіла, точніше відмовила в наданні запитаної інформації у повному обсязі, посилаючись на те, що запитані відомості належать до категорії інформації з обмеженим доступом.

 

Чи законною є така відповідь?

Ні, переконана Віта Володовська, медіаюристка, яка представляє в суді інтереси запитувачки Надії Бабинської. На її думку, обидві відмови є протиправними та порушують право позивачки на доступ до публічної інформації.

По-перше, доводить юристка, РНБО не мала права пересилати запит, адже згідно з законом «Про доступ до публічної інформації» п. 1 частини першої статті 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» у задоволенні запиту може бути відмовлено лише у разі наявності одночасно двох умов: відсутності інформації у володінні розпорядника інформації та відсутності у нього обов’язку володіти нею.

Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею володіти, то згідно із принципом законності він повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації.

«У своїй відповіді РНБО прямо зазначає, що рішення про застосування санкцій, були ухвалені на підставі пропозицій Відповідача-2, тобто, на момент отримання запиту, запитаний документ мав знаходитись у володінні РНБО», – аргументує свою позицію юристка у позові.

А отже, пересилання запиту Позивача до іншого розпорядника у даній ситуації було неправомірною відмовою в наданні інформації.

Неправомірною є і відмова СБУ, яка відмовила в наданні інформації на підставі пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», посилаючись на те, що запитані відомості належать до категорії інформації з обмеженим доступом,  розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі.

Проте СБУ не тільки не зазначила, до якої саме категорії інформації з обмеженим доступом було віднесено запитані відомості, а й не застосував «трискладовий тест» – єдину визнану законом підставу в обмеженні доступу.

«Всупереч вимогам законодавства, не лише не зазначив, які конкретні правомірні інтереси можуть бути порушені розкриттям запитаної інформації, але й не навів аргументів, що обмеження доступу було належним та пропорційним заходом для досягнення мети – захистити відповідний інтерес», – зазначає юристка.

Зараз справа про доступ перебуває в Окружному адміністративному суді міста Києва, її підтримка здійснюється в межах програми MLDI.

Леся Ганжа, «Доступ до правди»

Отримати юридичну допомогу

Ваше звернення прийнято і буде оброблено протягом 24 годин. Всього найкращого!

ID Вашої заявки:

Перевірити статус можна за посиланням

* щоб додати кілька файлів - виділіть їх всі разом і натисніть додати (відкрити). По одному файли не прикріпляються!
* обов'язково прикріпіть документи, якщо справа - захист в суді або допублікаційна експертиза Натиснувши кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку своїх персональних даних