Нове процесуальне законодавство України та Інтернет

 

Справжньою революцією можна назвати зміни до процесуального законодавства та інших нормативно-правових актів, які регулюють розгляд різних типів судових справ в частині Інтернет. Якщо коротко, то у 2019-му році цей процес має майже повністю перейти в он-лайн з офф-лайну, а паперові справи замінити електронні досьє та документи. В тому числі, процесуальний закон поповнився терміном «електронний доказ» та порядком дослідження змісту веб-сайтів.

 

Стартом цієї частини судової реформи стало прийняття у жовтні 2017-го року Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів[1].

 

У відповідних, нових редакціях, або змінених процесуальних кодексах базою таких змін стали наступні статті:

• Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) – стаття 14;
• Кодекс адміністративного судочинства (КАС) – стаття 18;
• Господарський процесуальний кодекс (ГПК) – стаття 6;
• Зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК) – статті 27, 35 та інші;
• Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — стаття 15-1.

 

Зазначені статті передбачають порядок роботи і основні функції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

 

Функції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

— Реєстрація в день надходження позовних заяв, скарг, всіх процесуальних документів, що можуть бути предметом розгляду в суді;

 

— Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача);

 

— Забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу;

 

— Забезпечує фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

 

— Ведення електронного діловодства;

 

— Централізоване зберігання документів та інформації в єдиній базі даних;

 

— Захищене зберігання, автоматизована аналітична і статистична обробка інформації;

 

— Збереження справ в електронному архіві;

 

— Автоматизація роботи органів правосуддя;

 

— Формування і ведення суддівського досьє в електронній формі;

 

— Віддалений доступ користувачів цієї системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається;

 

— Добір присяжних;

 

— Розподіл справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах;

 

— Ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

 

— Функціонування офіційного веб-порталу судової влади України, веб-сайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

 

— Функціонування єдиного контакт-центру для управління зверненнями;

 

— Можливість автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими системами державних органів, інше.

 

Також, згідно наведених вище статей процесуальних кодексів:

— Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки — повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

 

— Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку;

 

— Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

 

— Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги«;

 

— Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

 

— У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п’яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

 

— Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

 

 

Структура Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС):

 

До складу ЄСІТС увійдуть наступні підсистеми (модулі), дослідна експлуатація яких планується з 1 березня 2019 року:

 

— Єдиний контакт-центр судової влади України;

— Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;

— Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);

— Офіційний веб-портал «Судова влада України»;

— Єдиний державний реєстр судових рішень;

— Підсистема «Електронний суд»;

— Модуль «Автоматизований розподіл»;

— Модуль «Судова статистика».

 

З 4 червня 2018 р. введено в тестову експлуатацію підсистему ЄСІТС «Електронний суд», до якої початково доєднані 18 пілотних судів[2]: Київський апеляційний адміністративний суд, Апеляційний суд Одеської області, Київський районний суд міста Одеси, Одеський апеляційний господарський суд, господарський суд Одеської області, Вінницький апеляційний адміністративний суд, Вінницький окружний адміністративний суд, Донецький апеляційний адміністративний суд, Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом’янський, Шевченківський районні суди міста Києва.

 

Електронний суд створює для громадян можливість дистанційно, не виходячи з дому чи перебуваючи в іншому віддаленому від суду місця, подавати позови до суду та отримувати в зворотному порядку від суду процесуальні документи в електронному вигляді. Для користування цим сервісом необхідно мати електронний цифровий підпис, який надає можливість користуватись шаблонами процесуальних документів, оплачувати судовий збір да долучати до документів додатки.

 

Як повідомила наприкінці 2018-го року Державна судова адміністрація: «Дослідна експлуатація системи розпочинається  з 1 березня 2019 року… Наступним кроком Державної судової адміністрації України у процесі створення та забезпечення роботи ЄСІТС стане внесення на затвердження Вищій раді правосуддя Положення про ЄСІТС з урахуванням  консультацій з Радою суддів України. Зараз проект Положення знаходиться на останньому етапі опрацювання»[3].

 

 

Електронні докази

 

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:

 

• електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо),
• веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі[4].

 

Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

 

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги«. Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

 

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

 

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

 

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги[5].

 

 

Дослідження електронних доказів

 

У порядку, передбаченому законом, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

 

Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста[6].

 

Зазначені норми щодо електронних доказів містять всі нові редакції процесуальних кодексів.

 

[1] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61415

 

[2] Наказ Голови Державної судової адміністрації України  № 269 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 23.03.2017 №367».

 

[3]https://court.gov.ua/press/news/611254?fbclid=IwAR23DG1SprXWLT3QNkSRSCtFw2t1g593lxYFGV5eUDK3MuEGqtovsbMLv44

 

[4] Див, зокрема, статтю 100 ЦПК України.

 

[5] Стаття 100 ЦПК України.

 

[6] Частини 7, 8 статті 85 ЦПК України.